Поліпи товстої кишки — це невеликі новоутворення із клітин слизової оболонки, яка вистилає товстий кишечник. До певного часу ці утворення відносно нешкідливі, проте згодом з них може розвинутися рак товстої кишки. Якщо рак діагностується на пізніх стадіях, більшість пацієнтів помирають.

Звідки беруться поліпи?

Здорові клітини ростуть і діляться в установленому порядку. Однак мутації можуть призвести до того, що клітини діляться безконтрольно, а нові покоління все менше будуть схожі на материнські. У товстій і прямій кишці це нерегульоване зростання клітин здатне викликати утворення поліпів. Вони можуть з’являтися абсолютно у кожної людини в будь-якій ділянці товстого кишечника. Розглянемо кілька факторів, що сприяють розвитку поліпів і колоректального раку:

• Вік – Найчастіше поліпи утворюються в людей віком 50 років і старше. При цьому чоловіки страждають частіше за жінок.
• Запальні захворювання кишечника – виразковий коліт або хвороба Крона.
• Генетика – якщо хтось із близьких родичів (батьки, сестри, брати, діти) стикався з поліпами або хворів на рак товстої кишки, то шанси зіткнутися з цими порушеннями підвищуються. Якщо в сім’ї хворіло кілька людей, ризик ще вищий.
• Синдром Лінча, або спадковий неполіпозний рак товстої кишки. Люди із цим синдромом мають тенденцію до утворення щодо невеликої кількості поліпів, які здатні дуже швидко стати злоякісними. Синдром Лінча є найпоширенішою формою успадкованого раку товстої кишки. Він також пов’язаний з раком грудей, шлунка, тонкого кишечника, сечівника та яєчників.
• Сімейний аденоматозний поліпоз (САП) – рідкісне порушення, через яке, починаючи з підліткового віку, у людини утворюються сотні і навіть тисячі поліпів. Якщо їх не лікувати, у хворого практично із стовідсотковою ймовірністю розвивається рак. Зазвичай це відбувається у віці до 40 років. Для виявлення ризику розвитку САП виконуються генетичні випробування.
• Синдром Гарднера – це різновид САП, через яку поліпи утворюються по всьому товстому та тонкому кишечнику. Також у хворого можуть утворитися пухлини в інших ділянках тіла, включаючи шкіру та кістки.
• MYH-пов’язаний поліпоз (МСП) – ще одне схоже із САП захворювання, яке пов’язують із мутацією гена MYH. Часто у людей із цією хворобою вже в молодому віці утворюється безліч аденом або розвивається колоректальний рак. Ризик розвитку МСП визначається за допомогою генетичного тестування.
• Синдром Пейтца-Егерса. При цьому порушенні спочатку по всьому тілу утворюються ластовиння, у тому числі на губах, яснах і ногах. Потім у всьому кишечнику утворюються доброякісні поліпи, які згодом можуть стати злоякісними.
• Синдром зубчастого поліпозу. У цьому випадку у верхній частині товстої кишки утворюється безліч зубчастих аденом. Згодом вони можуть стати злоякісними.
• Спосіб життя – куріння, зловживання алкоголем, ожиріння, недолік рухової активності. Сюди ж відносять нездорові звички у харчуванні – занадто багато жирної їжі в раціоні, багато червоного м’яса (особливо переробленого) та нестача клітковини.

Які симптоми поліпів?

Часто у хворого немає жодних ознак порушення. Людина може і не здогадуватися про наявність утворень, поки лікар не виявить їх у процесі дослідження кишечника. Хоча іноді деякі все ж таки стикаються з такими симптомами поліпів, як:

• Кровотеча прямої кишки. Це може вказувати не лише на новоутворення у кишечнику, а й на інші порушення. Наприклад – на геморой або мікророзриви в анусі.
• Зміна кольору калових мас. Кров проявляється у вигляді червоних смужок, а іноді й зовсім змінює колір калу на майже чорний. Також колір калових мас змінює деяку їжу, ліки чи добавки.
• Зміна регулярності спорожнень. Запор або діарея, які тривають більше тижня, можуть вказувати на наявність великого поліпа в товстій кишці.
• Біль у животі. Якщо освіта велика, вона частково перекриває просвіт кишечника, що призводить до судомного болю в животі.
• Анемія. Кровотеча може бути незначною і дуже повільною. У разі кров у калових масах розглянути неможливо. Хронічні втрати крові позбавляють організм заліза, який необхідний виробництва гемоглобіну. Останній виконує життєво важливу функцію – транспортує кисень у тканини нашого тіла. Результатом є залізодефіцитна анемія, через яку людина відчуває втому та задишку.

Якщо людину непокоїть один або кілька симптомів поліпів, необхідно здатися терапевту. Спеціаліст проведе фізичний огляд, а також призначить одну або кілька діагностичних процедур.

Діагностика поліпів товстої кишки.

Скринінг-тести відіграють ключову роль у виявленні поліпів до того, як вони перетворюються на злоякісні. Своєчасна діагностика допомагає виявити рак товстого кишечника на ранніх стадіях. У даному випадку хворий має хороші шанси одужати.

Для діагностики зазвичай призначають:

• Аналіз калу (на приховану кров). Цей тест дозволяє виявити кров у калі, а також оцінити ДНК стільця. За показаннями цього тесту, лікар може призначити колоноскопію.
• Колоноскопія – найточніший метод виявлення поліпів та колоректального раку. У разі виявлення утворень їх видаляють, або виконують біопсію. Після біопсії шматочок патологічної тканини досліджується під мікроскопом. Завдяки мікроскопічному аналізу лікарі визначають, яка ймовірність утворення злоякісного процесу.

Лікування поліпів

У більшості випадків лікарі видаляють ці новоутворення в процесі видалення можуть бути:

• За допомогою щипців або спеціальної петлі (повністю безболісна процедура) — найбільш переважний варіант.
• Лапароскопічне видалення поліпів.
• Видалення товстого кишечника, включаючи пряму кишку. Цю операцію виконують хворим із генетичними захворюваннями.